Кафедра була створена в квітні 1992 року шляхом виокремлення з кафедри правознавства. Засновником і тривалим завідувачем кафедрою був доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України Болдижар Михайло Миколайович. Під його керівництвом кафедра перетворилася у провідну на юридичному факультеті. Якщо в 1994-1995 навчальному році у складі кафедри працювало 5 штатних викладачів і 4 – за сумісництвом, то в 2009-2010 навчальному році педагогічне навантаження на кафедрі забезпечували 11 штатних науково-педагогічних працівників і 5 – на умовах сумісництва. З 1 грудня 2004 р. кафедру очолює доктор юридичних наук, професор Лемак В.В.

Соціологічне мислення – важлива допомога у самопізнанні, яка сприяє кращому розумінню соціального світу. При цьому соціологічно-правове знання дає комплексну уяву про найважливіші суспільні проблеми, дозволяє усвідомити єдність організації і розвитку соціуму та держави, з’ясувати роль особи у цих процесах.  Майбутній спеціаліст-правознавець у своїй професійній діяльності повинен вміти здійснювати системний підхід до аналізу соціальних явищ та процесів, а також володіти навиками застосування соціологічно-правових методів на практиці.

Метою курсу „Соціологія права” є формування у майбутніх спеціалістів - юристів цілісної уяви про суспільство і його державно-правову надбудову, тенденції та закономірності їх становлення, функціонування і розвитку як частин єдиного соціального організму. Вивчення предмету сприяє формуванню соціологічного мислення, розумінню соціально-правових проблем, джерел їх виникнення і можливих шляхів вирішення, що в свою чергу, дозволяє молодим спеціалістам успішно пройти соціальну адаптацію, орієнтуватися у складних проблемах суспільного та державного життя, найбільш ефективно реалізовувати свій професійний, творчий та особистісний потенціал в умовах демократизації українського суспільства.

Вивчення навчальної дисципліни „Соціологія права” передбачає 60 аудиторних (32 лекційних та 28 практичних) годин та 60 годин самостійної роботи студентів.

З метою впровадження в навчальний процес елементів кредитно-модульної системиу навчальному плані курсу виділено два змістовні модулі.

Модуль 1. – Загально-теоретичні поняття соціології права

Модуль 2. – Прикладні дослідження соціології права

Навчальна програма курсу розрахована на один семестр протягом якого передбачено проведення контролю по кожному із змістовних модулів.

Оптимальною формою атестації є поєднання рубіжного письмового (модульного) тестування з окремими видами самостійної роботи, що дозволяє студентам найбільш повно проявити свої знання та здібності і, за результатами виконання навчальної програми, отримати екзаменаційну оцінку без додаткового опитування.

Основними видами самостійної навчальної роботи є підготовка до практичних (семінарських) занять, проведення колоквіумів та написання есе, тематика яких включена до даного комплексу.

Головна мета проведення практичних (семінарських) занять - забезпечити поглиблене і систематичне вивчення студентами найбільш складних, вузлових тем курсу. Це ефективна форма закріплення знань і виявлення творчих здібностей майбутніх юристів. Вони доповнюють і розвивають матеріал лекційного курсу, забезпечують набуття навичок правильного формулювання і висловлення своїх думок під час обговорення тем на семінарі.

Плани практичних (семінарських) занять розроблені таким чином, що дають змогу, охопити практично всі теми курсу, зосередивши увагу на ключових питаннях.

Важливою формою перевірки й оцінки знань виступають колоквіуми (від лат. colloguium - розмова, бесіда). Головне завдання колоквіуму - мобілізація студентів на поглиблене вивчення провідних тем чи розділів курсу. Мета колоквіуму - допомогти студентам глибше розібратися в теоретичних питаннях, стимулювати їхню дослідницьку діяльність.

Тематика колоквіумів підготовлена таким чином, що дозволяє охопити питання з курсу „Соціологія права”, які не включені до лекційних та семінарських занять і сприяє комплексному розумінню проблематики навчального предмету.

Колоквіуми проводяться в порядку індивідуального або коллективного спілкування в ході якого викладач фіксує і оцінює відповіді студентів.

Ефективним методом контролю й пере­вірки знань є есе, що представляє собою самостійну письмову робота на тему, запро­поновану викладачем (тема може бути запропонована також студентом, але обовязково повинна бути погоджена з викладачем).

Есе виражає індивідуальні враження й міркування студента з конкретного приводу або предмета і припускає висловлення автором своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки, що дає можливість нестан­дарт­ного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу.

Головна мета есе – це формування самостійного бачення студентом проблеми, на підставі опрацьованого матеріалу завданням чого є розвиток навичок творчого мислення й письмового послідовного викладу власних думок.

Засвоєння соціологічно-правових знань студентом можливе за умови систематичного вивчення навчального матеріалу та повсякденного його застосування в процесі життя, що дає можливість сформувати у особистості новий, вищий рівень правосвідомості та правової культури.

Вивчення курсу „Соціологія права” має і свою специфіку з огляду на активний процес формування в державі основних засад розвинутого громадянського суспільства і входження України у демократичну світову спільноту.

Дисципліна базується на чинному законодавстві України, практиці його застосування та останніх науково-теоретичних розробках соціологічної і правової науки.

 


Історія держави і права України належить до історико-правових дисциплін. Вона є нормативною дисципліною для студентів спеціальності “Правознавство”.

Вивчення дисципліни “Історія держави і права України” допоможе студенту-юристу засвоїти категоріально-понятійний апарат історико-правової науки, пізнати основні віхи розвитку державотворчого процесу в Україні, краще підготуватися до активної участі у суспільно-політичному житті країни. Вивчення цього курсу безпосередньо вплине на формування наукового світогляду і загальної культури, дасть можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку України.

Метою вивчення дисципліни “Історія держави і права України” є визначення закономірностей зародження, розвитку та функціонування різних типів і форм держави, а також правових інститутів українського народу в хронологічній послідовності; сприяння формуванню правової культури і правосвідомості майбутніх фахівців-юристів.

Завдання, що стоять при вивченні курсу “Історія держави і права України”, полягають у формуванні у студентів певного обсягу державно-правових знань, виробленні навичок аналізу державно-правових явищ, подій, інститутів та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійному узагальненні історико-правової інформації.

Студенти повинні знати: сутність і закономірності еволюції української державної традиції в цілому, розвитку механізмів державної влади в Україні, зародження і функціонування правової системи в цілому, окремих галузей та джерел права.

Студенти повинні вміти: аналізувати першоджерела і спеціальну літературу з дисципліни; користуватися категоріально-понятійним апаратом історико-теоретичного циклу юридичної науки; застосовувати набуті знання у роботі за фахом.

Оскільки історія держави і права України повинна дати студенту цілісне і системне уявлення про сутність та основні етапи розвитку держави і права в Україні, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів має структурно-логічний зв’язок з: теорією держави і права, історією держави і права зарубіжних країн, історією вчень про державу і право, історією України.

Отже, Історія держави і права України – це юридична наука, яка охоплює еволюцію держави і права на території України, а її  завданням як наукової та навчальної дисципліни є вивчення загальних закономірностей і характерних особливостей виникнення, розвитку та функціонування різних типів та форм держави і права українського народу на всіх етапах його розвитку.


Юридична деонтологія – це галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці.

Юридична деонтологія є навчальною дисципліною, яка розкриває загальну картину юридичної діяльності, як практичної, так і наукової та навчальної, а також систему юридичної освіти.

Знання юридичної деонтології має важливе значення для студенів юридичних навчальних закладів, адже вони пов’язують свою подальшу професійну діяльність зі здійсненням правової роботи в суспільному виробництві, зокрема зі включенням у суспільні відносини на основі самостійно сформованих деонтологічних норм.

Дана навчальна дисципліна має ввести майбутнього юриста у зміст своєї спеціальності, ознайомити його з місцем і значенням юридичної професії в суспільстві, розкрити деонтологічні вимоги, що висуваються до фахівця, надати загальне уявлення про засади, норми, вміння та навички, які він повинен опанувати, аби відповідати своєму професійному призначенню. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати й викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні побудови відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні на сучасному етапі.

Метою юридичної деонтології як навчальної дисципліни є роз­криття соціально-нормативного змісту професійної діяльності юриста, її принципів, особливостей та ролі в житті суспільства і держави; характеристика її минулого, сьогодення і тенденцій подальшого розвитку. Вона повинна забезпечити формування ціннісних орієнтацій студента, запропонувавши цілісну систему вимог, які пред’являються до юриста в циві­лізованому суспільстві, що прагне до побудови демократичної правової держави. Тим більше, що роль і значення юридичної професії незмінно зростають, престижність і високий ступінь соціальної затребуваності фахівців є безперечним.

Завданням юридичної деонтології є вивчення основ професійно-правової, політичної, етичної, естетичної, загальносоціальної культури, тому що модель сучасного юриста містить у собі не тільки професіоналізм як якісну характеристику фахівця в галузі юриспруденції, але й ряд особистісних властивостей, що характеризують юриста як високоморальну, висококультурну, духовну особистість, інтелігента у всіх соціальних проявах, що володіє загальнокомунікативними та іншими якостями.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

·        деонтологічні вимоги щодо юридичної професії;

·        принципи юридичної деонтології;

·        особливості юридичної деонтології як юридичної науки;

·        зміст вищої юридичної освіти, історію та основні тенденції розвитку;

·        зміст, принципи та організацію навчального процесу у вищому юридичному навчальному закладі;

·        види навчальних занять, форми контролю знань студентів;

·        соціальні функції, права та обов’язки студентів;

·        поняття, функції та особливості професії юриста;

·        основні юридичні спеціальності;

·        міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності;

·        поняття, класифікацію, історію розвитку і сучасний стан юридичних наук;

·        зміст і види юридичної практики;

·        вимоги і значення професійної етики при виконанні юристами своїх посадових функцій;

·        принципи й основні правила ділової і наукової полеміки юристів.

вміти:

·        під керівництвом викладача освоювати навчальні дисципліни;

·        самостійно вивчати визначений навчальний матеріал;

·        самостійно працювати з нормативно-правовою, монографічною, навчальною, періодичною та ін. літературою;

·        користуватися бібліотечними фондами, бібліографією, бібліотечною технікою;

·        орієнтуватися в системі юридичних наук, правової практики, юридичної освіти;

·        вести політико-правові, ділові та наукові дискусії;

·        правильно застосовувати свої знання в юридичній практиці;

·        завжди з високим розумінням відстоювати права, честь і гідність людей;

·         вести дискусії на належному рівні;

·         культурно поводитися у спілкуванні, дотримуватись правил етикету.


      «Філософія права» належить до навчальних дисциплін напряму підготовки 081 – право.

       Філософія права – це наука, навчальна дисципліна, яка займає чільне місце в системі юридичної освіти. Тільки з початку 90-х років цей теоретико-філософський курс став невід’ємною складовою юридичної науки в Україні. Юридичні та філософські науки знаходять своє поєднання у філософії права. Філософське осмислення права покликане реалізовувати здобутки філософської думки, які пов'язують право з такими цінностями, як свобода, справедливість, рівність. Сучасна філософія права розглядає право з погляду онтологічного аналізу його місця і ролі в загальноісторичному поступі людства.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Філософія права»: ознайомлення студентів із специфікою предмету; основними теоретико-правовими ідеями і поглядами, що склалися у сучасній теорії та філософії права; оволодіння студентами основними теоретико-філософсько-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. У першу чергу, це пов’язано з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії права, концепцій праворозуміння, основних аспектів застосування юридичних норм тощо. Як наслідок, реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики.

Особлива увага у межах навчальної дисципліни приділяється зв’язку філософії права та права як форм суспільної свідомості. Матеріал дозволяє досліджувати фундаментальні категорії права (закон, права людини, свобода, відповідальність та ін.), враховуючи їх філософське підґрунтя.

У рамках курсу також розглядається сутність та смисл права як міри свободи особи в її взаємовідносинах із державою, владою, законом. Поняття «прав людини» та «громадянське суспільство» розглядаються не тільки в історичному аспекті, але й в аспекті побудови України як держави, враховуючи реформу правової системи.

Вивчення предмету «Філософія права» дає можливість поєднати філософський та правовий підходи щодо актуальних проблем правової сучасності.

 

 


 

АНОТАЦІЯ

 

Навчальна дисципліна «Теорія держави і права» є однією з основних за спеціальністю «Правознавство», має методологічне значення для всіх галузей знання про державу і право, безпосередній вплив на вдосконалення практики державно-правового будівництва України.

Пропонована навчальна програма визначає структуру і зміст навчальної дисципліни «Теорія держави і права». У сучасному праворозумінні теорія держави і права служить ствердженню людини як найвищої цінності, її прав і свобод, верховенства права. Вивчення курсу «Теорія держави і права» має важливе значення в підготовці юристів, здатних застосувати отримані правові знання в сфері юридичної практики – в діяльності органів державної влади, у правозахисній діяльності тощо.

У ході вивчення курсу «Теорія держави і права» студентам читається курс лекцій, організовується постійне консультування на кафедрі, проведення семінарських занять, а також самостійна робота.

Семінари є традиційною формою поточного контролю навчальної роботи студентів. Вони мають на меті перевірити, поглибити і закріпити теоретичні знання, отримані студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи, а також покликані сформулювати у студентів навички усного викладу теоретико-правового матеріалу, публічного виступу, ведення дискусії. Крім того, семінари спрямовані на розвиток умінь студентів у справі підготовки ними юридичних текстів.

Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни організовується за вказівками лектора і за обсягом становить від однієї до двох третин навчального матеріалу визначеної теми. За підсумками вивчення тем (окремих питань або декількох тем) навчальної програми, винесених на самостійне визначення, студентами готується контрольна робота або контроль здійснюється шляхом проведення колоквіуму.

Вивчення курсу передбачає складання студентами заліку (перші два модулі) і завершується складанням студентами іспиту з теорії держави і права (за наслідками чотирьох модулів), а також підготовкою і захистом курсової роботи.

У процесі викладання та самостійного вивчення студентами курсу «Теорія держави і права» на основі комплексного підходу до навчання вирішуються наступні задачі: а) формування та розвиток у студентів світогляду, заснованого на загальнолюдських цінностях, в тому числі закріплених у Конституції Україні цінностях верховенства права, людини, її прав і свобод, демократичного конституційного ладу; б) засвоєння модерних концепцій держави і права; в) оволодіння понятійно-категоріальним апаратом юридичної науки.

У ході вивчення даного курсу ставляться завдання виробити у студентів: а) уміння осмислювати складні державно-правові процеси, творчо підходити до вирішення відповідних наукових та практичних проблем; б) уміння використовувати державно-правові закономірності, оцінювати їх із загальнолюдських позицій і вимог практики.

 


«Історія вчень про державу і право» належить до навчальних дисциплін напряму підготовки 081 – право.

Історія вчень про державу і право відноситься до фундаментальних юридичних дисциплін світоглядного характеру. Вона покликана розкривати закономірності процесу розвитку знань про державу і право, про владу та її призначення, а також формувати політичні та правові ідеали. Історія вчень про державу і право досліджує найбільш загальні теоретико-світоглядні проблеми держави і права в їх історичному розвитку з метою поглибленого пізнання політико-правової дійсності.

Історія вчень про державу і право закладає фундамент загальної юридичної культури, юридичного мислення, формує наукову базу юридичного світогляду.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право»: формування системи світоглядних засад студентів щодо розуміння природи і змісту основних державно-правових категорій і понять; загальних закономірностей виникнення й розвитку держави і права; з’ясування їх сутності, визначення можливих перспектив їх подальшої еволюції; розкриття склад­ностей і суперечностей історичного процесу розвитку знань про державу і право, поступового пізнання людською думкою сутності держави і права.

Вивчення історії вчень про державу і право необхідно тому, що воно дає історичну оцінку ідей, в тому числі і тих, які вже намагались матеріалізувати в практику державного будівництва. У той же час історія вчень про державу і право виховує повагу, зміцнює авторитет історично виправданих політичних та правових інститутів, прогресивних теорій і доктрин.

Значення даної навчальної дисципліни полягає також у тому, що що наразі у світі значно посилилось ідеологічне протистоянню Іде серйозна боротьба не тільки за ресурси, але і за свідомість людини. У цьому контексті зростає вплив історії вчень про державу і право, оскільки знання ідей дозволяє самостійно розібратися у складних проблемах сучасної політичної реальності.

З огляду на викладене навіть політичні ідеї і вчення, що сягають корінням у сиву давнину, перетворюються в об’єкти гострої боротьби і в тій чи іншій формі використовуються у сучасних ідеологічних і політичних баталіях. І тому студенти-юристи, а тим паче випускники правових факультетів повинні бути добре озброєні знаннями державно-правових ідей і теорій минулого та сучасності.