Метою навчальної дисципліни «Спілкування в соціальній роботі» є формування навиків аналізу проблем комунікації та спілкування, смислів та змісту комунікаційних актів, навиків розпізнання невербальної сигналізації та емоцій співбесідника, навиків збереження комунікативної рівноваги та ефективності комунікації.

Головними завданнями дисципліни є оволодіння та подальше вільне оперування професійною термінологією, використовуваною в даній сфері практичної діяльності; розкрити  взаємозв’язки міжособистісного спілкування з іншими формами комунікативних процесів; характеризувати міжособистісну комунікативну взаємодію у зв’язку с цілями та мотивами комунікантів, ставленням один до одного, сценаріями спілкування; формування у студентів навичок аналізу смислів за змісту повідомлень та діалогів у комунікативних актах; розкрити особливості використання психологічних знань про комунікативні процеси у формуванні комунікативної компетентності, навичок  рефлексії та емпатії, ефективної комунікації.

Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню в студентів вищої освіти таких компетентностей: здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу на основі логічних аргументів та перевірених фактів; здатність у процесі навчання та при самостійній підготовці до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології; уміння застосувати на практиці базові та інструментальні цінності соціальної роботи, розуміння соціальних і психологічних наслідків своєї професійної діяльності; бути здатним до координації зусиль різних організацій соціальної сфери щодо вирішення соціальних проблем і завдань в інтересах соціального захисту груп ризику; володіння навичками аналізу соціального та фізичного середовища, інфраструктури забезпечення благополуччя різних груп населення.