Метою вивчення навчальної дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»    є формування у студентів іншомовної комунікативної компетенції у сферах загальнопобутового та професійного спілкування в галузі медицини в усній і письмовій формах у процесі навчання, виховання, освіти і розвитку особистості студента.

Завдання даної навчальної дисципліни полягає у: набутті студентами мовних, лінгвокраїнознавчих і культурологічних та професійно орієнтованих знань; формуванні системи мовленнєвих умінь з говоріння, читання, письма та аудіювання.

Говоріння. Завдання полягає у формуванні та розвитку навичок цілеспрямованого монологічного та діалогічного мовлення у межах основних комунікативних типів мовлення: повідомлення, розповідь, опис, переконання, схвалення, осуд тощо, а також оволодіння тактикою мовлення. Студент повинен володіти навичками діалогічного мовлення, необхідними для: вільного спілкування у межах побутової тематики та професійних ситуаціях.

Читання. Завдання полягає в оволодінні та розвитку навичок оглядового, інформативно-пошукового та глибинного читання на матеріалах оригінальної наукової літератури, преси та художньої літератури. Навички оглядового читання мають забезпечити вміння прогнозувати тематику тексту за ключовими словами, узагальнити отриману інформацію та виділити основний зміст тексту. Інформативно-пошукове читання передбачає вміння знаходити необхідну інформацію на різних рівнях структури тексту (речення, абзацу, всього тексту) і макротексту (газетна сторінка, журнал), прослідкувати розвиток теми та виділити інформацію, що розкриває і уточнює головні положення змісту тексту.

Письмо. Завдання полягає в оволодінні орфографічно і пунктуаційно правильним письмом як одним із засобів комунікації. Студент повинен вміти також скласти іноземною мовою конспект, план чи тези до прочитаного, викласти на письмі зміст прочитаного чи почутого, написати повідомлення, доповідь, історію хвороби, заповнити амбулаторну картку тощо. 

Аудіювання. Завдання полягає у становленні механізму сприйняття усної іншомовної інформації, формування здатності розуміння діалогічних та монологічних висловлювань носіїв мови і як результат – опанування умінь і навичок іншомовного спілкування на загальнопобутову та професійну тематику.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

лексику загальнопобутового вжитку, а також відповідну професійну термінологію;

граматичні конструкції, необхідні для побудови відповідних висловлювань;

орфографічні норми іноземної мови;

Синтаксис:

Порядок слів розповідного речення.

Головні та другорядні члени речення.

Типи питальних речень.

Безособові речення.

Складні речення.

Складносурядні речення.

Складнопідрядні речення.

Морфологія:

Артиклі. Основні випадки вживання неозначеного, означеного і нульового артиклів.

Прийменники.

Займенники.

Іменник та його категорії. Утворення множини іменників. Присвійний відмінок.

Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Прислівник. Ступені порівняння прислівників.

Числівник. Кількісні числівники. Порядкові числівники.

Словотворення.

Часи дієслів групи Indefinite (Active Voice).

Часи дієслів групи Continuous (Active Voice).

Час Present Perfect (Active Voice).

Конструкції there + to be та it +to be.

Наказовий спосіб.

вміти:

–       читати та розуміти оригінальні тексти на загальнопобутову та професійну тематику;

–       висловлюватися на теми, пов’язані з майбутньою спеціальністю, аргументуючи свою точку зору та наводячи приклади «за» і «проти»;

–       вирішити більшість питань під час перебування або подорожі у країні, мова якої вивчається;

–       спілкуватися у ситуаціях, де необхідний простий і прямий обмін інформацією на  загальнопобутові та професійні теми;

–       чітко розуміти основний зміст нормативного мовлення на теми, пов’язані із майбутньою спеціальністю;

–       писати есе чи короткі доповіді, узагальнюючи інформацію із оригінальних текстів на професійну тематику.

 

Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:

ЗАГАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ (ЗК)

ЗК 2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 4. Знання та розуміння предметної галузі та розуміння професійної діяльності.

ЗК 5. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.

ЗК 9. Здатність спілкуватись іноземною мовою.

ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ФАХОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ (ФК)

ФК 1. Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати клінічні дані.

ФК 11. Здатність розв’язувати медичні проблеми у нових або незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.

ФК 21. Зрозуміло і неоднозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

ФК 23. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні проекти у сфері охорони здоров’я.