21/22/1

Мета вивчення навчальної дисципліни «Основи угорського фольклору»  – вивчення студентами чеської міфології, жанрів усної народної творчості, вироблення та поглиблення навичок фольклорного аналізу тексту. Курс покликаний з’ясувати роль усної народної словесності у формуванні етнопсихології, світоглядних засад  чехів; з’ясувати співвідношення язичницького та християнського світоглядів на різних етапах становлення чеської народної словесної творчості; простежити етапи розвитку жанрів усної народної творчості в залежності від історичних обставин та міжнаціональних впливів. Головне завдання курсу полягає у поглибленні та розширенні знань про культурні явища і традиції минулого, встановленні зв’язків між фольклором та художньою літературою, естетикою, філософією, психологією тощо

Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:

ЗК01. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК02. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК04. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК05. Здатність учитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК06. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК09.  Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК10. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК11. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

 Мета та завдання курсу. Місце мовознавства у системі наук. Методи дослідження мови. Мова як суспільне явище. Мова і мислення. Фонетика (описова, історична, порівняльна та експерементальна). Три аспекти вивчення звуків мови. Будова мовного апарату і функції його окремих частин. Класифікація звуків. Звукові зміни (позиційні, комбінаторні, спонтанні). Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Склад, наголос, інтонація. Артикуляція звука та артикуляційна база. Довгота, висота, тембр звука. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Фонетична система. Поняття про орфоепію та орфографію. Транскрипція та транслітерація. Лексикологія. Слово, як одиниця мови. Слово і лексема. Значення слова. Лексико-семантичні категорії: полісемія, антоніми, синоніми та омоніми. Лексикографія. Типи словників та принципи їх побудови. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів. Граматика. Граматичне значення та граматичні категорії. Морфологічна будова слова. Морфеміка. Поняття морфеми, види морфем. Походження і розвиток мови. Закономірності розвитку мов. Розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи. Класифікація мов (генеологічна і морфологічна). Типи письма. Значення письма в історії суспільства. Етапи і форми розвитку письма 

      Студент повинен знати:

·        предмет, об’єкт та завдання дисципліни;

·        базові поняття курсу, що складають його концептуальну основу;

·        природу і сутність мови;

·        структуру мови;

·        походження мови та закономірності розвитку мов;

·        виникнення і розвиток письма;

·        класифікацію мов світу за походженням і за будовою;

·        розвиток і функціонування мов у різні історичні епохи;

·        шляхи і методи вивчення мовного матеріалу;

·        зв’язок мовознавства з іншими науками;

·        будову артикуляційного апарату та артикуляційну й акустичну класифікації звуків угорської мови;

·        поняття фонеми, варіанти та варіації фонем; конститутивні і диференціальні ознаки фонем, їх сигніфікативно і перцептивно сильні і слабкі позиції;

Студент повинен вміти:

·        вільно користуватися основними поняттями мовознавства;

·        систематизувати і пояснювати факти фонетичної та фонологічної систем мов;

·        застосовувати різні методи лінгвістичного дослідження при аналізі звуків та фонем;

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу.Основною метою курсу «Історія світової літератури. Література стародавнього Сходу.» є опрацювати  літературні та критичні джерела, ознайомитись з пам'ятками літератури стародавнього Сходу, використати накопичені знання у подальшій науковій та педагогічній практиці. Основна мета предмету – на основі теоретичних знань навчити студентів:

-        опрацювати  літературні та критичні джерела;

-        ознайомитись з літературним процесом ІІІ. тисячоліттядо н.е.;

-         використати накопичені знання у подальшій науковій та педагогічній практиці.

Завдання курсу.Завершивши курс студент повинен:

-        ознайомитися з літературою Стародавнього Сходу, з історіографічної, політичної, наукової, літературної точки зору;

-        опрацювати всі відомі джерела пов’язані з цим літературним періодом;

-        ознайомитися з літературними пам’ятками цих періодів;

-        ознайомитися з життям та працею відомих літературних та суспільних діячів;

-        оволодіти художньою літературою цього періоду;

-        зрозуміти структуру літературно-історичних періодів.

 У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

-        опрацювати всі відомі джерела пов’язані з цим літературним періодом;

-        оволодіти художньою літературою цього періоду;

-        знати аналізувати художні твори.