Комплексний мовний аналіз

Мета: Ознайомлення студентів з теоретичними і практичними питаннями комплексного мовного аналізу. Основна мета предмету: на основі теоретичних знань навчити студентів проводити комплексний мовний аналіз речень.
    
    Завдання: Відповідно до поставленої мети головними завданнями курсу «Комплексний мовний аналіз»  є:
    • ознайомити студентів з основними типами мовного аналізу;
    • ознайомлення студентів з основними типами складносурядних речень.
    • ознайомлення студентів з основними типами ускладнених речень (складні багаточленні речення).
    • навчити студентів сучасній методиці  комплексного аналізу (схеми).
 
    У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повине
    знати:
    • шляхи аналізу складних речення
    • форми, методи комплексного мовного аналізу;
    • типи сполучників складних речень
    вміти:
    • орієнтуватися в лінгвістичній  літературі;
    • аналізувати та схематично зображувати складні речення різних типів;
    • розрізняти перехідні типи складних речень;
    • орієнтуватися у шкільній програмі стосовно синтаксису складного речення угорської мови.

Теорія і методологія мовознавчих досліджень

Метою навчальної дисципліни є:

1) поглиблення знань магістрантів у різних сферах сучасного науково-лінгвістичного знання; 

2) ознайомлення з методами, підходами, інструментарієм, метамовою новітніх мовознавчих дисциплін: лінгвокультурології, лінгвокогнітології, лінгвокомунікативістики, дискурсології тощо; 

3) формування навичок пов’язування теоретичних знань з практикою лінгвістичного аналізу емпіричних мовних фактів; 

3) розвиток вмінь адекватної інтерпретації наукового дискурсу. 

Завдання: • ознайомити магістрантів з новими галузями мовознавства, що отримали поширення протягом останніх десятиліть; • висвітлити магістрантам характеристику головних напрямків лінгвістики у новій парадигмі знання; • системно ознайомити магістрантів із категорійно-понятійним апаратом лінгвометодології; • навчити студентів аналізувати ключові проблеми та спірні питання лінгвістичних дисциплін у сучасній науковій парадигмі; • висвітлити методологічні засади сучасного мовознавства, пізнавальні настанови, принципи і процедури дослідницької діяльності. 

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач у результаті вивчення курсу: 

Здатність використовувати базові знання про теоретичні засади, методологічні принципи, практичне застосування та міждисциплінарні зв’язки сучасної лінгвістики.
 Здатність здійснювати дослідження в галузі мовознавства.
 Здатність аналізувати та порівнювати результати досліджень вітчизняних й іноземних дослідників з обраної тематики.
 Здатність реалізувати рівень мовної та мовленнєвої компетентностей, достатній для забезпечення успішного спілкування в професійній та науковій сферах, оперування лексичними, граматичними аспектами, ефективними засобами творення цілісного усного й писемного тексту, здатність до реалізації професійних усних презентацій.
 Здатність реалізувати достатній рівень мовної та мовленнєвої компетентностей на основі теорії та практики дискурсивного аналізу.
 Здатність використовувати мовні засоби та мовленнєві структури у різних типах дискурсу, зокрема у професійному.  Здатність обирати ефективні стратегії для вирішення дослідницьких завдань.
 Здатність оперувати ключовими поняттями фахових дисциплін та розуміти об’єктивні тенденції розвитку сучасної філології.

Загальне мовознавство

Мета курсу. Ознайомити студентів з філософськими основами та здобутками сучасного мовознавства; розширити, поглибити й узагальнити теоретичну лінгвістичну підготовку студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу; формувати сучасні погляди на проблеми мовознавства, спираючись на історію розвитку вітчизняного, європейського і світового мовознавства.

Завдання курсу.

Пізнавальні. Студенти повинні знати теорію та історію загального мовознавства: фундаментальні загальнотеоретичні питання сучасного мовознавства; систему наукових лінгвістичних методів вивчення природи мовної дійсності у різних формах її виявлення і функціонування, що забезпечить глибоке усвідомлення сутності мови й закономірностей її розвитку; етапи розвитку науки про мову, лінгвістичні школи та напрями в контексті засад філософської, культурологічної, наукової думки та їх роль у загальному поступі мовознавчої науки.

Практичні. Студенти повинні вміти характеризувати основні теоретичні проблеми, принципи й тенденції розвитку мовознавчої науки; аргументувати зв’язок мови з розвитком суспільства, що вимагає нових підходів у вивченні мовних явищ і фактів; творчо й цілеспрямовано використовувати методи лінгвістичного аналізу  в комплексному лінгвістичному аналізі мовних фактів; з’ясовувати значення лінгвістичних напрямів і шкіл для світового, угорького та  українського мовознавства.