21/22/1

Предмет і завдання курсу. Уральська прабатьківщина, уральські групи мов та їх особливості. Прабатьківщина фінно-угрів, фінно-угорські мови та їх особливості. Історія досліджень фінно-угорських мов. Походження та історія фінно-угорських мов. Першоджерела фінно-угорської мови. Поділ фінно-угорських мов на групи (угорська, фінська, пермська та ін.). Походження угорської мови та її контакти із спорідненими слов’янськими і не слов’янськими мовами. Словотвір та словоскладання, граматика, лексикологія і лексикографія. Самодійські мови. Північна група самодійських мов. Південна група самодійських мов.  Загальні риси історії, культури, мови, народної творчості хантів, мансійців, комі, удмуртів, марійців, мордвінів, фіннів, естонців, карельців, лівів, нененців, енців, нґанасанів. Вимерлі фінно-угорські та самодійські мови.

Вимоги до знань та умінь:

         Студент повинен знати:

·        об’єкт, мету та завдання курсу;

·        методи і методику дослідження явищ мови в діахронічному аспекті;

·        погляди на проблемні питання курсу;

·        історію дослідження фінно-угорських мов;

·        прабатьківщину уральської та фінно-угорської мовних груп;

·        видатних вчених фінно-угрознавців, які досліджували уральську та фінно-угорські групи мов як в синхронному так і в діахронному аспектах;

·        поділ фінно-угорських мов;

·        зміни, що відбувалися у фонетико-фонологічній системі, словотворі, морфологічній та синтаксичній будові угорської групи мови, після виділення з неї угорців.

         Студент повинен вміти:

·        вільно користуватися системою знань з фінно-угрознавства;

·        розрізняти мовну специфику фінно-угорського та староугорського періоду.

·        характеризувати фонетичні, граматичні та лексичні особливості  мов вепсів, водів, енців, естонців, мансійців, ненців, марійців, комі-зирянців та комі-пермців, карельців, лівців, саамців, фінів, угорців, хантийців, удмуртів;

·        вміти відрізняти сучасні фонетичні процеси від історичного періоду;

·        аналізувати відповідні тексти фінно-угорських мов;

·        коментувати синтаксичні конструкції;

·        систематизувати і пояснювати факти сучасної угорської мови в діахронічному аспекті.

порівнювати мовну систему сучасної угорської мови з мовною системою інших фінно-угорських мов.

Метою вивчення дисципліни «Практичний курс англійської мови» на ІІ курсі є вдосконалити іншомовні компетенції (Reading., письмо, аудіювання й говоріння), а також сформувати комунікативну здатність в різних ситуаціях спілкування усно та письмово, яка сприятиме засвоєнню фахових дисциплін на подальших курсах. Програма передбачає тренування критичного мислення й формування у студентів навичок лінгвістичного аналізу мовних явищ.

Основним завданням ІІ курсу є формування мовленнєвих навичок, які спрямовані на поступове переростання репродуктивного мовлення у продуктивне. Кінцевою метою ІІ курсу є підведення студентів до використання англійської мови (в межах знайомого лексичного та граматичного матеріалу) як реального засобу спілкування, а також до здатності прослуховувати курси теоретичних дисциплін з мови (методика навчання англійської мови, історія англійської мови, тощо).

Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти таких компетенцій:

 Фонологічна компетенція

Студент повинен вміти:

-        в усному повідомленні розуміти голосні і приголосні звуки англійської мови та їх відмінності (наприклад, короткі/довгі голосні, монофтонги/дифтонги, приголосні, що вимовляються з придиханням та інші);

- чітко відтворювати у власному мовленні зазначені фонетичні відмінності;

- сприймати різні модифікації голосних і приголосних у послідовному мовленні;

- застосовувати у зв’язному мовленні різні фонетичні модифікації;

- розрізняти у мовленні місце наголосу в багатоскладних словах;

- правильно робити наголос у словах;

- розрізняти смислові контрасти, передані за допомогою наголосу в реченні;

- виділяти найважливішу інформацію належним використанням логічного наголосу;

- дотримуватись у зв’язному мовленні ритму, властивого англійській мові;

- визначати функцію речення, правильно сприйнявши його інтонаційну модель;

- передати функцію речення в мовленні через правильно вибрану інтонаційну модель;

- передавати різні почуття і ставлення.

 Граматична компетенція

- демонструвати знання видо-часових форм і категорій стану дієслів;

- розуміти функції артиклів і ефективно застосовувати ці знання в спілкуванні;

- складати розповідні, питальні, спонукальні речення залежно від мети спілкування і характеру акту мовлення;

- правильно і доречно використовувати безособові форми дієслова і конструкції з ними у спілкуванні на різних рівнях і в різних ситуаціях;

- правильно і вільно використовувати граматичні структури, передбачені  програмою в усному і писемному мовленні;

- демонструвати знання синтаксичної організації англійської мови у спілкуванні;

Лексична компетенція

У студентів повинні бути сформовані наступні види навичок.

1. Навички правильного використання лексичних одиниць активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуаціями спілкування та цілями комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:

а) виклик лексичних одиниць з довготривалої пам’яті;

б) зовнішньомовленнєве відтворення лексичних одиниць у потоці мовлення;

в) миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

2. Навички розпізнавання і розуміння лексичних одиниць активного і пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні.

3. Навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні.

4. Навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

Орфографічна компетенція

Студенти повинні вміти орфографічно правильно оформляти всі види писемного мовлення, передбачені робочими програмами, в тому числі за попередній рік навчання. Задля цього студенти повинні знати і застосовувати на практиці основні принципи орфографічної системи англійської мови (фонетичний, морфологічний, традиційний, ідеографічний), які необхідні для подолання труднощів в оволодінні графемно - фонемною системою англійської мови.

Мета: навчити студентів основним принципам та закономірностям

фонетичної будови сучасної угорської мови в аспекті її структури та

функціонування, класичним та сучасним підходам до аналізу мовних одиниць

та явищ, а також розвинути у студентів науково-лінгвістичне мислення,

уміння орієнтуватися у науковій лінгвістичній інформації, розуміння природи

фонетичних явищ та процесів.

Завдання: ознайомити студентів з основними теоретичними положеннями про

фонетичну будову сучасної угорської мови з використанням сучасних

лінгвістичних теорій, ввести студентів до найбільш важливих проблем

сучасних досліджень стосовно будови та функціонування фонетики угорської

мови, розвинути у студентів уміння використовувати знання з граматики мови в

аналізі мовних явищ у практичному викладанні угорської мови, розвинути у

студентів уміння працювати з науковою лінгвістичною літературою та

знаходити інформацію, що може бути використана для аналізу фонетичних

мовних явищ та процесів у викладацькій практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- особливості фонетичної будови сучасної угорської мови;

- особливості природи фонетичних явищ та фонетичних процесів

сучасної угорської мови;

- основні сучасні фонетичні теорії та підходи до аналізу одиниць

мовлення.

- основні методики фонетичного аналізу

вміти:

- на основі спостереження мовленнєвих фактів робити узагальнення про

ті чи інші фонетичні процеси сучасної угорської мови;

- надавати правильну теоретичну інтерпретацію фонетичним явищам;

- ілюструвати кожне теоретичне положення конкретними мовними

прикладами

- проводити повний фонетичний аналіз слів.