Методика викладання угорської мови як наука, її предмет і завдання. Історія методики угорської мови.  Підручники. Методи та прийоми навчання. Типи уроків, планування поурочного плана. Підготовка до лекції . Проблемне навчання. Диференційоване навчання. Опитування. Оцінювання знань та вмінь. Аналіз уроків угорської мови. 

Вимоги до знань та умінь:

         Студент повинен знати:

·        предмет і завдання методики;

·        основні етапи формування методики викладання угорської мови як наукової дисципліни;

·        базові поняття методики викладання угорської мови;

·        зміст і принципи побудови програм з угорської мови;

·        особливості підручників та навчальних посібників з угорської мови;

·        методи та прийоми навчання угорській мові;

·        особливості планування роботи з угорської мови; види планування; норми оцінювання письмових робіт;

·        основні напрями у розвитку сучасної методичної думки.

         Студент повинен вміти:

·        вільно користуватися системою знань з методики викладання угорської мови;

·        розробляти конспекти уроків різних типів;

·        визначати методи і прийоми навчання на уроках різних типів;

·        готувати і проводити уроки розвитку мовлення; виправляти мовленнєві помилки;

·        працювати з підручниками, словниками, навчальними посібниками та методичною літературою.


Метою навчальної дисципліни є:

1) поглиблення знань магістрантів у різних сферах сучасного науково-лінгвістичного знання; 

2) ознайомлення з методами, підходами, інструментарієм, метамовою новітніх мовознавчих дисциплін: лінгвокультурології, лінгвокогнітології, лінгвокомунікативістики, дискурсології тощо; 

3) формування навичок пов’язування теоретичних знань з практикою лінгвістичного аналізу емпіричних мовних фактів; 

3) розвиток вмінь адекватної інтерпретації наукового дискурсу. 

Завдання: • ознайомити магістрантів з новими галузями мовознавства, що отримали поширення протягом останніх десятиліть; • висвітлити магістрантам характеристику головних напрямків лінгвістики у новій парадигмі знання; • системно ознайомити магістрантів із категорійно-понятійним апаратом лінгвометодології; • навчити студентів аналізувати ключові проблеми та спірні питання лінгвістичних дисциплін у сучасній науковій парадигмі; • висвітлити методологічні засади сучасного мовознавства, пізнавальні настанови, принципи і процедури дослідницької діяльності. 

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач у результаті вивчення курсу: 

Здатність використовувати базові знання про теоретичні засади, методологічні принципи, практичне застосування та міждисциплінарні зв’язки сучасної лінгвістики.
 Здатність здійснювати дослідження в галузі мовознавства.
 Здатність аналізувати та порівнювати результати досліджень вітчизняних й іноземних дослідників з обраної тематики.
 Здатність реалізувати рівень мовної та мовленнєвої компетентностей, достатній для забезпечення успішного спілкування в професійній та науковій сферах, оперування лексичними, граматичними аспектами, ефективними засобами творення цілісного усного й писемного тексту, здатність до реалізації професійних усних презентацій.
 Здатність реалізувати достатній рівень мовної та мовленнєвої компетентностей на основі теорії та практики дискурсивного аналізу.
 Здатність використовувати мовні засоби та мовленнєві структури у різних типах дискурсу, зокрема у професійному.  Здатність обирати ефективні стратегії для вирішення дослідницьких завдань.
 Здатність оперувати ключовими поняттями фахових дисциплін та розуміти об’єктивні тенденції розвитку сучасної філології.


Метою вивчення навчальної дисципліни «Професійна етика» формування у майбутніх вчителів моральних цінностей педагогічної професії через засвоєння її нормативних засад, розвиток і саморозвиток професійної етичної культури на рефлексивній основі.

Відповідно до освітньої програми, вивчення дисципліни сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти таких компетентностей:

почуття власної гідності й повага гідності інших людей (КСО-3);

розуміння причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позиці й їх тлумачення (КЗН-1);

знання основних тенденцій і пріоритетів політико-правового, соціально-економічного і культурного розвитку сучасної України (КЗН-2);

володіння навичками пошуку та опрацювання джерел (КСП-3);

володіння базовою мовною та літературною освітою (КСП-5).

 


Мета курсу. Ознайомити студентів з філософськими основами та здобутками сучасного мовознавства; розширити, поглибити й узагальнити теоретичну лінгвістичну підготовку студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу; формувати сучасні погляди на проблеми мовознавства, спираючись на історію розвитку вітчизняного, європейського і світового мовознавства.

Завдання курсу.

Пізнавальні. Студенти повинні знати теорію та історію загального мовознавства: фундаментальні загальнотеоретичні питання сучасного мовознавства; систему наукових лінгвістичних методів вивчення природи мовної дійсності у різних формах її виявлення і функціонування, що забезпечить глибоке усвідомлення сутності мови й закономірностей її розвитку; етапи розвитку науки про мову, лінгвістичні школи та напрями в контексті засад філософської, культурологічної, наукової думки та їх роль у загальному поступі мовознавчої науки.

Практичні. Студенти повинні вміти характеризувати основні теоретичні проблеми, принципи й тенденції розвитку мовознавчої науки; аргументувати зв’язок мови з розвитком суспільства, що вимагає нових підходів у вивченні мовних явищ і фактів; творчо й цілеспрямовано використовувати методи лінгвістичного аналізу  в комплексному лінгвістичному аналізі мовних фактів; з’ясовувати значення лінгвістичних напрямів і шкіл для світового, угорького та  українського мовознавства.

Основною метою курсу «Теорія та методологія літературних досліджень» є ознайомити студентів з  теоріею та методологіею літературних досліджень в історичному контексті, а також з теорією літератури та визначити її місце у розвитку літературної думки та літературному житті. Все це на базі історичних фактів, лексикографічних джерел та на підставі літературних творів. Основна мета предмету – на основі теоретичних знань навчити студентів:

опрацювати  літературні та критичні джерела;

ознайомитись з теорією та методологіею літературних досліджень та її впливом на розвиток культурного та літературного життя угорців;

використати накопичені знання у подальшій науковій та педагогічній практиці.

 Завершивши курс студент повинен:

ознайомитися з теоріею та методологіею літературних досліджень, з історичної, теоретичної, практичної, культурологічної та наукової точки зору;

опрацювати всі відомі джерела пов’язані з цією проблематикою;

- ознайомитися з літературними пам’ятками по цій темі;

- ознайомитися з життям та працею відомих літературних та суспільних діячів;

- оволодіти критичною літературою;

- зрозуміти важливість аналізу художнього твору у розвитку культури та свідомості людини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

- опрацювати всі відомі джерела пов’язані з темою дослідження;

- оволодіти теориею та методологіею аналізу літературних творів;

знати аналізувати художні твори.

З метою підвищення рівня наукової підготовки магістрів-філологів уводиться навчальної дисциплини «Актуальні проблеми сучасної угорської літератури». Структура і зміст курсу визначаються метою і завданнями вищої школи у ХХІ столітті. Основною метою є формування фахових компетентностей магістрантів – майбутніх викладачів угорської літератури – для успішного здійснення професійної діяльності та проведення наукового дослідження, підготовка фахівців, які здатні компетентно вирішувати складні завдання інноваційного та дослідницького характеру в галузі літератури, закріплення нових знань; вироблення навичок наукового аналізу художніх творів; осягнення основ закономірностей літературного процесу. Модуль дає порівняно велику інформацію про сучасні проблеми угорської літератури. Досліджує та описує її культуру, стилі, історико-політичну ситуацію. Це – текстовий, джерельний і теоретичний матеріал названих культурно-мистецьких, літературних, стильових напрямів.

Завдання навчальної дисциплини:

•виробити в магістрантів розуміння специфіки курсу сучасної літератури;

•здійснити глибокий і всебічний аналіз актуальних проблем угорської літератури на сучасному етапі,

•окреслити основні напрями та перспективи наукових досліджень для майбутніх викладачів;

•встановити зв'язок літературної критики, теорії та історії літератури з іншими філологічними дослідженнями;

•виховувати естетичну культуру художнього сприйняття тексту;

•активізувати процес підготовки викладача, майбутнього науковця закладів вищої освіти в цілому.